Магнітно-резонансна томографія
Магнітно-резонансна томографія, МРТ (англ. Magnetic resonance tomography, MRT або англ. Magnetic resonance imaging, MRI) — це томографічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин з використанням фізичного явища ядерного магнітного резонансу. Метод ґрунтується на вимірюванні електромагнітного відклику атомних ядер, найчастіше ядер атомів водню, а саме на їхньому збудженні за допомогою певної комбінації електромагнітних хвиль у сталому магнітному полі високої напруженості.
Цей метод дозволяє одержати висококонтрастне зображення тканин тіла, і тому знаходить широке застосування у візуалізації тканин мозку, серця, м'язів, а також новоутворень, порівняно з іншими методами медичної візуалізації (такими, наприклад, як комп'ютерна томографія чи рентгенографія).
МРТ — це неінвазивний метод медичного обстеження, який широко застосовується в медичній діагностиці та лікуванні. На відміну від комп'ютерної томографії та рентгену, під час дослідження даним методом організм не зазнає впливу іонізуючого випромінювання. Натомість зображення формується під впливом потужного магнітного поля та електромагнітних хвиль із застосуванням комп′ютерної обробки для одержання чіткої деталізації м′яких тканин, кісток та інших внутрішніх структур організму. Для підвищення чіткості зображення можуть застосовуватися контрастні речовини. За допомогою МРТ можна діагностувати патології, які неможливо побачити при використанні інших методів медичної візуалізації.
Побічні ефекти МРТ невідомі, однак існує ряд протипоказань.
Методики МРТ постійно вдосконалюються. Для візуалізації різних структур організму випробовуються нові послідовності електромагнітних імпульсів і застосовуються нові методи обробки даних, що дозволяють досягнути високого рівня деталізації, наприклад, одержувати зображення ділянок мозку менш ніж 1 мм завтовшки.
Роком винайдення комп'ютерної томографії вважають 1973 рік, коли професор хімії Пол Лотербур опублікував у журналі Nature статтю «Формування зображень за допомогою індукованої локальної взаємодії: приклади застосування ядерного магнітного резонансу»]. Наприкінці 70-х професор фізики Ноттінгемського університету Пітер Менсфілд розробив математичний метод, завдяки якому сканування стало потребувати порядку секунд, а не годин, і який дозволив отримувати більш чітке зображення.
